балончик
БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н.
Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228).
Словник української мови (СУМ-11)БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н.
Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228).
Словник української мови (СУМ-11)