бандитизм
БАНДИТИ́ЗМ, у, ч.
Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять пограбування, розбої, вбивства.
– Насамперед треба вирвати в бандитизму жало, вирвати йому язика (Б. Антоненко-Давидович);
Я пройшов усі фронти. Я знищував бандитизм (Б. Харчук);
Насилля – то збурення цілості, то бандитизм у безмежжі (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)