бандитизм

БАНДИТИ́ЗМ, у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність контрреволюційних банд.

У 1921 р. на Україні існували десятки банд.. Бандитизм перешкоджав переходові до мирної праці, створював додаткові труднощі (Іст. УРСР, II, 1957, 221);

[Гармаш:] Товаришу Смола. [Смола:] Селянин. Незаможник. Працював у боротьбі з бандитизмом (Мик., І, 1957, 113).

Значення в інших словниках

1. бандитизм — бандити́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бандитизм — Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а так само участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. англ. gangsterism; нім. Banditentum n -s; угор. banditizmus; рос. бандитизм.  Словник із соціальної роботи
3. бандитизм — -у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність різних банд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бандитизм — БАНДИТИ́ЗМ, у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять пограбування, розбої, вбивства. – Насамперед треба вирвати в бандитизму жало, вирвати йому язика (Б. Антоненко-Давидович); Я пройшов усі фронти. Я знищував бандитизм (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. бандитизм — бандити́зм злочин, що полягає в участі у бандах і вчинюваних ними нападах; ¤ політичний Б. – одне із знарядь реакції і контрреволюції.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бандитизм — БАНДИТИ́ЗМ (злочинна діяльність озброєних груп або осіб, спрямована на грабежі, розбої, вбивства); ГАНГСТЕРИ́ЗМ (перев. стосовно США, інших зарубіжних країн — організований розгалужений бандитизм).  Словник синонімів української мови
7. бандитизм — Бандити́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)