барабанчик

БАРАБА́НЧИК, а, ч.

1. Зменш. до бараба́н.

Для барабанчика з Перу не потрібні палички: звук видають дерев'яні кульки, прив'язані на ниточках з усіх його боків (із журн.);

У дисертації побудовано математичні моделі кінематичних умов розкладки нитки конічним мотальним барабанчиком (з наук. літ.);

Важливими для виробництва є встановлені емпіричні залежності коефіцієнта ковзання у фрикційній парі бобіна – барабанчик (з наук. літ.).

2. розм., рідко. Залізна кругла грубка.

У хатині повно дядьків. Завжди горить барабанчик. Гріються завжди сніданки (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. барабанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до барабан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. барабанчик — Барабанчик, -ка м. Барабанщикъ. Ой іде, іде барабанчик, путкувками креше. Гол. І. 309.  Словник української мови Грінченка