барвисто
БАРВИ́СТО.
Присл. до барви́стий.
І народу стільки здовж дороги і здовж річки стежкою .. старші, і всі святочно, барвисто, легко одягнуті (У. Самчук);
Клара була схожа зараз на ялинку. Все на ній сяяло і барвисто світилося (М. Руденко);
З кожного двору від віконця висвічували барвисто квітнички (В. Барка);
Професор розповідав повільно, .. але ерудитно і барвисто, як справжній професор історії (І. Багряний);
– Гарна була людина [учитель] – тихий, спокійний, розумний. Читав історію барвисто, наче поему (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)