барвисто
БАРВИ́СТО. Присл. до барви́стий.
Клара була схожа зараз на ялинку. Все на ній сяяло і барвиста світилося (Руд., Остання шабля, 1959, 30);
— Гарна була людина [учитель] — тихий, спокійний, розумний. Читав історію барвиста, наче поему (Дмит., Розлука, 1957, 158).
Словник української мови (СУМ-11)