барвистий
БАРВИ́СТИЙ, а, е. Забарвлений у різні кольори; різнокольоровий.
А йшли ті пахощі з квіток, що всюди Росли — барвисті, дивних форм, яких. Мабуть, ніколи не плекали люди (Фр., XI, 1952, 291);
Небо вияснилося, перетнуте барвистою веселкою (Кучер, Зол. руки, 1948, 60);
// Квітчастий, яскравий, кольористий.
Це був чудовий букет, барвисте сузір’я всіх кольорів і відтінків, гаряча мозаїка тріпотливих пелюстків (Донч., І, 1956, 373);
*Образно. Параскіца могла довго отак просиджувати, упиваючись солодкими, барвистими мріями (Коцюб., І, 1955, 267);
// Багатий, різноманітний (про мову).
Хороша, барвиста і водночас проста мова Івана Базова зробила приступним його роман ["Під ігом"] для найширших кіл читачів (Тич., III, 1957, 406).
Словник української мови (СУМ-11)