барвистий
БАРВИ́СТИЙ, а, е.
Забарвлений у різні кольори; різнокольоровий.
А йшли ті пахощі з квіток, що всюди Росли – барвисті, дивних форм, яких, Мабуть, ніколи не плекали люди (І. Франко);
Небо вияснилося, перетнуте барвистою веселкою (В. Кучер);
// Квітчастий, яскравий, кольористий.
Це був чудовий букет, барвисте сузір'я всіх кольорів і відтінків, гаряча мозаїка тріпотливих пелюстків (О. Донченко);
* Образно. Параскіца могла довго отак просиджувати, упиваючись солодкими, барвистими мріями (М. Коцюбинський);
// Багатий, різноманітний (про мову).
Хороша, барвиста і водночас проста мова Івана Вазова зробила приступним його роман [“Під ігом”] для найширших кіл читачів (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)