барвний
БА́РВНИЙ, а, е.
Те саме, що барви́стий.
Барвні думки, чудні образи хвилювали та гнали, неначе скажені, одна за одною (О. Кобилянська);
Сій, травеню, квітами, сій, Луки, поля засівай! Край неподоланий мій В райдуги барвні вбирай! (П. Усенко);
// Яскравий, квітчастий.
Розлилась [вода] поміж деревами, одбиваючи в собі їх зелень, барвні халати татарок та голі тіла дітвори (М. Коцюбинський);
В собі відбивши барвний світ, .. Пливли в тонких своїх орбітах Очата бистрі і живі (Є. Фомін).
Словник української мови (СУМ-20)