барвний

БА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що барви́стий.

Розлилась [вода] поміж деревами, одбиваючи в собі їх зелень, барвні халати татарок та голі тіла дітвори (Коцюб., І, 1955, 392);

Сій, травеню, квітами, сій. Луки, поля засівай! Край неподоланий мій В райдуги барвні вбирай! (Ус., Вибр., 1948, 298);

// Яскравий, квітчастий.

В собі відбивши барвний світ,.. Пливли в тонких своїх орбітах Очата бистрі і живі (Фомін, Вибр., 1958, 141);

*Образно. Барвні думки, чудні образи хвилювали та гнали, неначе скажені, одна за одною (Коб., І, 1956, 116).

Значення в інших словниках

1. барвний — ба́рвний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. барвний — -а, -е. Те саме, що барвистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. барвний — БА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що барви́стий. Барвні думки, чудні образи хвилювали та гнали, неначе скажені, одна за одною (О. Кобилянська); Сій, травеню, квітами, сій, Луки, поля засівай! Край неподоланий мій В райдуги барвні вбирай! (П.  Словник української мови у 20 томах
4. барвний — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О.  Словник синонімів української мови
5. барвний — Барвний, -а, -е Цвѣтной. Желех.  Словник української мови Грінченка