баритися
БАРИ́ТИСЯ, барю́ся, ба́ришся, недок.
Затримуватися, бути десь довго; гаятися.
“Не барися, мій синочку, Швидче [швидше] повертайся!..” – Старий сказав та й заплакав (Т. Шевченко);
Та дивіться не баріться По хатах, Бо без вас самим нам нудно Так, що страх, (М. Старицький);
Данило не барився і йшов до себе (О. Копиленко);
// з чим. Зволікати, довго не приступати до якої-небудь справи.
З сівбою не можна баритися жодного дня, жодної години (з газ.);
// Наставати із запізненням (про явища природи).
Ніколи в своєму житті Бачура не чекав так жагуче весни, як цього року... А вона чомусь барилася (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)