баркарола
БАРКАРО́ЛА, и, ж.
1. Пісня венеціанських гондольєрів, часом імпровізована.
У м'якому присмерку над каналом зринули наспівні звуки баркароли (із журн.).
2. Інструментальний або вокальний музичний твір ліричного характеру.
Всі в хаті грали або, щонайменше, співали .. Зачувалися з одчинених вікон соната Бетховена.., баркароли Баха (О. Кобилянська);
* Образно. Там [за Дніпром] готується вечірня ілюмінація, і невидима оркестра ладнає скрипки до баркароли присмерків (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)