баркарола
БАРКАРО́ЛА, и, ж.
1. Пісня венеціанських гондольєрів (човнярів), часом імпровізована.
2. Інструментальний або вокальний музичний твір ліричного характеру.
Всі в хаті грали або, щонайменше, співали.. Зачувалися з одчинених вікон соната Бетховена.., баркароли Баха (Коб., III, 1956, 297).
Словник української мови (СУМ-11)