барліжник
БАРЛІ́ЖНИК, а, ч., мисл.
1. Ведмідь, який заліг у барлозі.
Небезпечно тривожити сплячого барліжника (з газ.).
2. Мисливець, що вміло відшукує ведмедя в його барлозі.
Барліжники з рушницями зібрались на галявині (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)