басовитий

БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що баси́стий 1.

Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (О. Гончар);

Прокотився другий гудок, – ще густіший, басовитіший (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. басовитий — басови́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. басовитий — -а, -е, розм. Те саме, що басистий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. басовитий — НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. — який належить до нижнього регістру), НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху).  Словник синонімів української мови
4. басовитий — БАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що баси́стий 1. Голос був незнайомий, басовитий, зухвалий (Гончар, Таврія.., 1957, 509); Прокотився другий гудок, — ще густіший, басовитіший (Жур., Опов., 1956, 113).  Словник української мови в 11 томах