басовито
БАСОВИ́ТО, розм.
Присл. до басови́тий.
Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик);
Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер);
Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко);
У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)