басовито

басови́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. басовито — розм. Присл. до басовитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер); Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко); У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Мороз розсміявся приємно, басовито, м’яко (Собко, Біле полум’я, 1952, 163); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (Кучер, Прощай.., 1957, 71).  Словник української мови в 11 томах