басовито

басови́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басовито — розм. Присл. до басовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер); Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко); У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Мороз розсміявся приємно, басовито, м’яко (Собко, Біле полум’я, 1952, 163); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (Кучер, Прощай.., 1957, 71). Словник української мови в 11 томах