басовито
БАСОВИ́ТО, розм.
Присл. до басови́тий.
Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик);
Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер);
Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко);
У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басовито — басови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- басовито — розм. Присл. до басовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Мороз розсміявся приємно, басовито, м’яко (Собко, Біле полум’я, 1952, 163); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (Кучер, Прощай.., 1957, 71). Словник української мови в 11 томах