1. Словник української мови в 11 томах

басовито

БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий.

Мороз розсміявся приємно, басовито, м’яко (Собко, Біле полум’я, 1952, 163);

Велично й басовито гудуть од вітру дуби (Кучер, Прощай.., 1957, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басовито — басови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. басовито — розм. Присл. до басовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер); Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко); У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах