басовито
басови́то
розм.
Присл. до басовитий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басовито — басови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Протяжно, басовито загув дзвін (В. Малик); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (В. Кучер); Мороз розсміявся приємно, басовито, м'яко (В. Собко); У шибку бився й басовито гудів джміль (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- басовито — БАСОВИ́ТО, розм. Присл. до басови́тий. Мороз розсміявся приємно, басовито, м’яко (Собко, Біле полум’я, 1952, 163); Велично й басовито гудуть од вітру дуби (Кучер, Прощай.., 1957, 71). Словник української мови в 11 томах