басок
БАСО́К, ска́, ч.
1. Зменш. до бас 1.
Чуєш? – знову закричав жіночий голос. І знову в нього врізався густий професорський басок (М. Івченко);
Так верещатиме моя дитина, так кричатиме моя дружина, а ось і мій басок щось невдоволено буркоче (В. Підмогильний);
У хлопця був ще непевний басок (О. Донченко);
* У порівн. Бринить дощів різноголосся. Баском прокочується грім (А. Малишко).
2. Струна в музичних інструментах, що дає низький звук.
Перші струни тонко та важко голосили; баски глухо гули, мов задавлений плач з-під землі виривався-доносився... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)