басок

БАСО́К, ска́, ч.

1. Зменш. до бас 1.

У хлопця був ще непевний басок (Донч., IV, 1957, 130);

*Образно. Бринить дощів різноголосся. Баском прокочується грім (Мал., II, 1956, 324).

2. Струна в музичних інструментах, що дає низький звук.

Перші струни тонко та важко голосили; баски глухо гули, мов задавлений плач з-під землі виривався-доносився… (Мирний, III, 1954, 205).

Значення в інших словниках

1. басок — басо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. басок — -ска, ч. 1》 Зменш. до бас 1). 2》 Струна в музичних інструментах, що дає низький звук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. басок — БАСО́К, ска́, ч. 1. Зменш. до бас 1. Чуєш? – знову закричав жіночий голос. І знову в нього врізався густий професорський басок (М. Івченко); Так верещатиме моя дитина, так кричатиме моя дружина, а ось і мій басок щось невдоволено буркоче (В.  Словник української мови у 20 томах
4. басок — Басо́к, -ска́; баски́, -скі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. басок — Басок, -ска м. 1) ум. отъ бас. очеретяний басок? Високий таранкуватий паламарь, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (въ кобзѣ, торбанѣ). КС. 1892. IІІ. 383.  Словник української мови Грінченка