басоля
БАСО́ЛЯ, і, ж. Український народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель.
Тепер мені не до солі, коли грають на басолі (Чуб., II, 1878, 678);
— Музика, ша! — гукнув раптом голос Качковського, та так зично, що скрипка й басоля зараз замовкли (Л. Укр., III, 1952, 671).
Словник української мови (СУМ-11)