басовитий
НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. — який належить до нижнього регістру), НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто (В. Собко); М'який низовий баритон (Казанцева) лащився до її душі (І. Нечуй-Левицький); Тільки густий і низький.. гудок сусідньої фабрики вивів із задуми Галину (Є. Кротевич); — І якого тобі чорта треба? — гримнув під вікном просто Левантини сердитий товстий голос (Б. Грінченко); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Скляренко); Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). — Пор. 1. глухи́й.
Словник синонімів української мови