бастард

БАСТА́РД, а, ч.

1. Гібрид від міжвидових та міжродових схрещень тварин.

Чорне забарвлення сріблясто-чорних лисиць визначається генами, які характеризуються неповним домінуванням. При схрещуванні з червоними лисицями одержані гетерозиготи мають забарвлення бастардів. Останні за зовнішнім виглядом схожі на червоних лисиць, але у них передні лапи чорні до ліктя, а на задніх чорна смужка проходить по зовнішньому краю стегна (із журн.);

* Образно. Політ людини в Космос відбувся як побічна лінія, бастард тотального озброєння (з газ.).

2. Позашлюбний син впливової або визначної особи (короля, герцога і т. ін.).

Поповзли чутки, начебто Святополк – нерідний син Володимира – бастард, узурпатор влади (із журн.).

3. перен. Певна сутність, утворена поєднанням різнопорядкових за своєю природою явищ.

Суто об'єктивний підхід до текстів різних сфер, виходячи з проявів у них тих чи інших якостей, веде до необ'єктивного відображення сукупності мовленнєвих стилів, коли не враховують бастардів, функціонально невиправданого набору мовленнєвих засобів і прийомів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бастард — баста́рд іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бастард — Бастард — bastard — Bastard – різновид бурштину (янтарю), мутний від включень води.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бастард — -а, ч. 1》 заст. Потомство, одержане від схрещування організмів, що належать до різних видів або родів. 2》 Позашлюбний син впливової особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бастард — див. гібрид  Словник чужослів Павло Штепа
5. бастард — баста́рд (ісп. bastardo) 1. заст. Потомство, одержане від схрещування організмів, що належать до різних видів або родів. 2. Позашлюбний син впливової особи. Термін вживався в середні віки в Західній Європі.  Словник іншомовних слів Мельничука