баян
БАЯ́Н, а, ч.
Велика вдосконалена хроматична гармонія зі складною системою ладів.
Десь у юрбі, зовсім близько, заграв баян (О. Донченко);
Тихо співають [бійці] вечорами під традиційний матроський баян (В. Кучер).
(1) Розтяга́ється (розтя́гується) / розтя́гся (розтягла́ся, розтягли́ся) бая́н (гармо́нія, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) – грає баян, гармонія із широким розсуванням міхів.
Коли весілля розгорілося і люди загомоніли на всі лади, знову вдарили бубни, розтяглися міхи баянів (І. Цюпа);
Розтяга́ти (розтя́гувати) / розтягти́ (розтягну́ти) бая́н (гармо́нію, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) див. розтяга́ти.
Словник української мови (СУМ-20)