баяння

БА́ЯННЯ, я, с., фольк.

Дія за знач. ба́яти.

Мати передавала науку баяння, донька переймала її та дякувала богам, що послали до неї стареньку в таке тривожне літо (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. баяння — ба́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. баяння — -я, с., фольк. Дія за знач. баяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баяння — БА́ЯННЯ, я, с., фольк. Дія за знач. ба́яти.  Словник української мови в 11 томах
4. баяння — Баяння, -ня с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.  Словник української мови Грінченка