Орфографічний словник української мови

баяння

ба́яння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. баяння — -я, с., фольк. Дія за знач. баяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баяння — БА́ЯННЯ, я, с., фольк. Дія за знач. ба́яти. Мати передавала науку баяння, донька переймала її та дякувала богам, що послали до неї стареньку в таке тривожне літо (Д. Міщенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. баяння — БА́ЯННЯ, я, с., фольк. Дія за знач. ба́яти.  Словник української мови в 11 томах
  4. баяння — Баяння, -ня с. 1) Разсказываніе (сказки). 2) Ворожба, шарлатанство. Угор.  Словник української мови Грінченка