безвигульний

БЕЗВИ́ГУЛЬНИЙ, а, е.

Який здійснюється у закритих приміщеннях; не пов'язаний із вигулом (про тварин, худобу).

Безвигульне утримування корів.

Значення в інших словниках

1. безвигульний — безви́гульний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвигульний — -а, -е. Що не зв'язаний із вигулом, здійснюється у закритих приміщеннях (про утримання худоби).  Великий тлумачний словник сучасної мови