безвихідність
БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безви́хідний 2.
Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар (І. Франко);
В голосі її чулася .. якась безвихідність (В. Винниченко);
Така вже безвихідність усіх, хто хоче заперечити світ (В. Підмогильний);
Розуміння власної безвихідності ще дужче лютило його (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)