безвідмовність
БЕЗВІДМО́ВНІСТЬ, рідко БЕЗОДМО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безвідмо́вний, безодмо́вний.
Тепер цінувалися тихість, безвідмовність, терплячість, тільки терплячим виконанням волі вищих можна було видертися з натовпу подібних собі (Ю. Мушкетик);
Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, що тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш (Марко Вовчок);
У монографії описуються найважливіші заходи забезпечення безвідмовності мікроелектронних схем (з наук. літ.);
Підвищення безвідмовності металургійних машин.
Словник української мови (СУМ-20)