безвідносний
БЕЗВІДНО́СНИЙ, а, е.
Який зберігає своє значення в будь-яких умовах, незалежно від інших предметів і явищ.
Така юридична дефініція має позитивний зміст, безвідносний до етичної оцінки податків у категоріях добра і зла. Податки необхідні для існування держави (з наук. літ.);
Велика кількість віддієслівних іменників є безвідносними абстрактними назвами (з наук. літ.);
Внутрішня, більш безвідносна, духовна свобода можлива лише за наявності свободи зовнішньої; остання є найкраща школа для першої (з навч. літ.);
Безвідносний вислів.
Словник української мови (СУМ-20)