безвідносно
БЕЗВІДНО́СНО.
Присл. до безвідно́сний.
Ніхто нічого категорично не твердив, здебільшого говорилося безвідносно, бо кожен боявся, щоб йому не “пришили” камерної агітації (І. Багряний);
– А збори, – він сказав, – продовжим безвідносно (С. Воскрекасенко);
Яка ж художня вага поезії Мацинського, коли брати його творчість безвідносно до особливостей її розвитку? (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)