безвідносність
БЕЗВІДНО́СНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безвідно́сний.
Необхідна система координат, яка, з одного боку, забезпечуватиме безвідносність положення індивіда, фіксуватиме його сутнісні характеристики, а з другого – визначатиме людину як діючу особу (з наук. літ.);
При підготовці тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) потрібно утримуватися від так званих поганих звичок: надмірного багатослів'я, повторень, безвідносності, архаїчної мови (особливо в англомовних текстах), довгих речень, нечіткості формулювань, невідповідності між положеннями договору, використання умовного способу дієслова тощо (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)