безвідносно
БЕЗВІДНО́СНО. Присл. до безвідно́сний.
— А збори, — він сказав, — Продовжим безвідносно (Воскр., З перцем!, 1957, 345);
Яка ж художня вага поезії Мацинськоео, коли брати його творчість безвідносно до особливостей її розвитку? (Літ. Укр., 7.XII 1962, 4).
Словник української мови (СУМ-11)