безвідмовно

БЕЗВІДМО́ВНО, рідко БЕЗОДМО́ВНО.

Присл. до безвідмо́вний, безодмо́вний.

Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (О. Гончар);

Чорнокнижник на ймення Майкл Скотт .. наказав .. ученикам безодмовно виконувати всі бажання тих шляхтичів, його шанувальників (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо);

Комбайн працював безвідмовно (А. Головко);

Потрібен інгібітор, який би діяв безвідмовно в умовах холодного краю (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безвідмовно — безвідмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. безвідмовно — безодмовно, рідко. Присл. до безвідмовний 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідмовно — БЕЗВІДМО́ВНО, БЕЗОДМО́ВНО, рідко. Присл. до безвідмо́вний 1, 3. Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (Гончар, Таврія.., 1957, 592); Комбайн працював безвідмовно (Головко, Літа.., 1956, 121).  Словник української мови в 11 томах