безвідмовно —
безодмовно, рідко. Присл. до безвідмовний 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвідмовно —
БЕЗВІДМО́ВНО, рідко БЕЗОДМО́ВНО. Присл. до безвідмо́вний, безодмо́вний. Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (О.
Словник української мови у 20 томах
безвідмовно —
БЕЗВІДМО́ВНО, БЕЗОДМО́ВНО, рідко. Присл. до безвідмо́вний 1, 3. Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (Гончар, Таврія.., 1957, 592); Комбайн працював безвідмовно (Головко, Літа.., 1956, 121).
Словник української мови в 11 томах