безвідмовно

БЕЗВІДМО́ВНО, БЕЗОДМО́ВНО, рідко. Присл. до безвідмо́вний 1, 3.

Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (Гончар, Таврія.., 1957, 592);

Комбайн працював безвідмовно (Головко, Літа.., 1956, 121).

Значення в інших словниках

1. безвідмовно — безвідмо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. безвідмовно — безодмовно, рідко. Присл. до безвідмовний 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідмовно — БЕЗВІДМО́ВНО, рідко БЕЗОДМО́ВНО. Присл. до безвідмо́вний, безодмо́вний. Навіть старші віком безвідмовно слухаються, але слухають, почувається, не тільки тому, що він над ними командир: дружать вони між собою (О.  Словник української мови у 20 томах