безвісно

БЕЗВІ́СНО.

Присл. до безві́сний.

Людина визнана безвісно відсутньою.

Значення в інших словниках

1. безвісно — безві́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвісно — Присл. до безвісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвісно — хохл. (бєзвєстно) невідомо  Словник чужослів Павло Штепа
4. безвісно — Безві́сно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безвісно — БЕЗВІ́СНО. Присл. до безві́сний.  Словник української мови в 11 томах