безвісти

БЕ́ЗВІСТИ, присл.

Невідомо де.

Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Я. Щоголів);

// Невідомо куди.

Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (С. Васильченко);

Мороз утікав безвісти (І. Багряний);

// Безслідно.

Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка .. числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко);

Узимку сорок четвертого року .. прийшло повідомлення, що Василь Борозна пропав безвісти (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. безвісти — бе́звісти прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвісти — пр., без сліду, безслідно, без знаку; (забігти) не знати де <�куди>.  Словник синонімів Караванського
3. безвісти — присл. Невідомо де. || Невідомо куди. || Безслідно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безвісти — БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей...  Словник синонімів української мови
5. безвісти — Бе́звісти, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безвісти — БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Щог., Поезії, 1958, 315); // Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі понабігали безвісти (Вас., I, 1959, 238); // Безслідно.  Словник української мови в 11 томах
7. безвісти — Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.  Словник української мови Грінченка