безвісти
БЕ́ЗВІСТИ, присл. Невідомо де.
Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Щог., Поезії, 1958, 315);
// Невідомо куди.
Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі понабігали безвісти (Вас., I, 1959, 238);
// Безслідно.
Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка.. числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).
Словник української мови (СУМ-11)