безголовість
БЕЗГОЛО́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Абстр. ім. до безголо́вий.
Скільки ще покинута напризволяще редакція єдиної кримської української газети терпітиме чиновницьку безголовість, ніхто не знає (з газ.).
2. перен., розм. Який не має голови (у 3, 4 знач.), керівника.
Безголовість райради, депутати якої вже вкотре намагаються обрати собі голову, мало кого дивує: таємне голосування ніяк не може відбутися (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)