бездоглядний
БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е.
Позбавлений догляду.
– Моя дочка добре відпочиває, ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (з газ.);
* Образно. Мова художнього перекладу – бездоглядна територія, “нічия земля” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)