бездоганність

БЕЗДОГА́ННІСТЬ, ності, ж.

Якість за знач. бездога́нний.

Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді – все це так полюбляв літній ритор (Іван Ле);

Ця моральна бездоганність Олеся Васильовича була прекрасна, і чистота його творів відбиває чистоту його душі (О. Донченко);

Вишуканість мови, бездоганність стилю – це те, чого іноді бракує сучасній літературі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бездоганність — бездога́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бездоганність — -ності, ж. Якість за знач. бездоганний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездоганність — Бездога́нність, -нности, -нності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. бездоганність — БЕЗДОГА́ННІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. бездога́нний. Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді — все це так полюбляв літній ритор (Ле, Хмельницький, І, 1957, 116)...  Словник української мови в 11 томах
5. бездоганність — Бездоганність, -ности ж. Безупречность. Желех.  Словник української мови Грінченка