бездоглядний

БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е. Позбавлений догляду.

— Моя дочка добре відпочиває [в піонерському таборі].., ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (Рад. Укр., 25. VI 1959, 3).

Значення в інших словниках

1. бездоглядний — бездо́глядний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бездоглядний — -а, -е. Позбавлений догляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездоглядний — БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, а, е. Позбавлений догляду. – Моя дочка добре відпочиває, ми з чоловіком можемо спокійно працювати, бо знаємо, що вона не бездоглядна (з газ.); * Образно. Мова художнього перекладу – бездоглядна територія, “нічия земля” (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. бездоглядний — ПОКИ́НУТИЙ (залишений без догляду, допомоги), БЕЗДО́ГЛЯДНИЙ, ЗАПУ́ЩЕНИЙ. Плачуть біля своїх злиденних, нашвидкуруч поставлених хат покинуті матері, сестри (О. Довженко); Директор уважно розглядав новачка: ще одне дитя цього розшаленілого віку.  Словник синонімів української мови