бездіяльно
БЕЗДІЯ́ЛЬНО.
Присл. до бездія́льний.
Не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись “бути здоровою в умовах нормальних”, себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка);
Не можна бездіяльно очікувати медових рік та манни небесної – їх слід створити або заслужити (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)