бездіяльний
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не діє; не зайнятий роботою.
Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Я. Качура);
Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (З. Тулуб);
Нема нічого важчого за бездіяльне чекання (з газ.);
// Який ніким не використовується; нечинний.
Бездіяльний закон.
Словник української мови (СУМ-20)