Значення в інших словниках
-
бездіяльний —
бездія́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бездіяльний —
-а, -е. Який не діє; не зайнятий роботою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бездіяльний —
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Я. Качура); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (З.
Словник української мови у 20 томах
-
бездіяльний —
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
бездіяльний —
Бездія́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бездіяльний —
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Кач., Вибр., 1953, 145); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне...
Словник української мови в 11 томах
-
бездіяльний —
Бездіяльний, -а, -е Бездѣятельный. Башт. 159.
Словник української мови Грінченка