Словник синонімів Караванського

бездіяльний

Інертний, ПАСИВНИЙ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. бездіяльний — бездія́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бездіяльний — -а, -е. Який не діє; не зайнятий роботою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Я. Качура); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  5. бездіяльний — Бездія́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Кач., Вибр., 1953, 145); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне...  Словник української мови в 11 томах
  7. бездіяльний — Бездіяльний, -а, -е Бездѣятельный. Башт. 159.  Словник української мови Грінченка