бездіяльний

Значення в інших словниках

1. бездіяльний — бездія́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. бездіяльний — -а, -е. Який не діє; не зайнятий роботою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Я. Качура); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (З. Словник української мови у 20 томах
4. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко). Словник синонімів української мови
5. бездіяльний — Бездія́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Кач., Вибр., 1953, 145); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне... Словник української мови в 11 томах
7. бездіяльний — Бездіяльний, -а, -е Бездѣятельный. Башт. 159. Словник української мови Грінченка